Метод zfill () повертає копію рядка із символами "0", заповненими ліворуч.
Синтаксис zfill()
у Python:
str.zfill (ширина)
zfill () Параметр
zfill()
приймає ширину одного символу.
Ширина визначає довжину повернутого рядка zfill()
із 0
цифрами, заповненими ліворуч.
Повернене значення з zfill ()
zfill()
повертає копію рядка із 0
заповненою ліворуч. Довжина повернутого рядка залежить від наведеної ширини.
- Припустимо, початкова довжина рядка дорівнює 10. І, ширина вказана 15. У цьому випадку
zfill()
повертає копію рядка з п'ятьма цифрами "0", заповненими ліворуч. - Припустимо, початкова довжина рядка дорівнює 10. І, ширина вказана 8. У цьому випадку
zfill()
не заповнюється цифра «0» ліворуч і повертається копія вихідного рядка. Довжина повернутого рядка в цьому випадку буде 10.
Приклад 1: Як zfill () працює в Python?
text = "program is fun" print(text.zfill(15)) print(text.zfill(20)) print(text.zfill(10))
Вихідні дані
0program is fun 000000program is fun program is fun
Якщо рядок починається з префікса знака ('+', '-')
, 0
цифри заповнюються після першого символу префікса знака.
Приклад 2: Як zfill () працює з префіксом знака?
number = "-290" print(number.zfill(8)) number = "+290" print(number.zfill(8)) text = "--random+text" print(text.zfill(20))
Вихідні дані
-0000290 +0000290 -0000000-випадковий + текст